ВА́РНИЦЯ, і, ж. 1. заст. Підприємство, де добувають сіль виварюванням її із води соляних джерел, озер і т. ін.; солеварня. Звалив їх важкий сон після пекельної праці на рудниках та на соляних варницях (Тулуб, Людолови, II, 1957, 590).
2. Велика залізна сковорода, в якій у солеварні виварюють сіль з соляного розчину.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 293.