ВАСИЛЬКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до васи́льки́. * Образно. Серпнева мла передранкова, Чуття майбутніх перемог, Сердечна буря василькова (Ус., Шість, 1940, 94).
2. Кольору квіток васильків; синій. Ходив поміж повстанцями юнак — Волосся русе, очі василькові (Бичко, Сійся.., 1959, 386).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 296.