ВБИРА́Ч, а́, ч., фіз. Речовина, що має здатність вбирати в себе вологу, рідину, пару і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 301.
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
ВБИРА́Ч, а́, ч., фіз. Речовина, що має здатність вбирати в себе вологу, рідину, пару і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 301.