ВБРЕХА́ТИСЯ (УБРЕХА́ТИСЯ), вбрешу́ся, вбре́шешся, док. Сказати неправду в такій мірі або таким чином, що вона стає очевидною; забрехатися. "Вбрехався Гарун-паша! Казав: як побачать мене мужики, то попадають додолу мертвими. А вони стоять живісінькі!" — подумав Саіб (Н.-Лев., IV, 1956, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 301.