ВБУВА́ТИ (УБУВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВБУ́ТИ (УБУ́ТИ), вбу́ю, вбу́єш, док., перех., розм. Те саме, що взува́ти. Як Насточка вбувала, вбувала [чоботи], Вся діброва палала, палала (Укр.. лір. пісні, 1958, 78); Вбув [Панько] великі чоботи, надяг кожух (Март., Тв., 1954, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 301.