ВВЕ́ЧЕРІ (УВЕ́ЧЕРІ), присл. Вечірньою порою, у вечірній час. Знов засвітилося в його хаті ввечері (Вовчок, І, 1955, 364); І вдень, і ввечері там соловей співав (Гл., Вибр., 1957, 165); — Я повернусь увечері або вночі (Смолич, І, 1958, 86).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 303.