ВГОМО́Н, ВГОМОНИ́ТИ, ВГОМОНИ́ТИСЯ, ВГОМО́НЮВАТИ, ВГОМО́НЮВАТИСЯ, ВГОМОНЯ́ТИ, ВГОМОНЯ́ТИСЯ див. угомо́н, угомони́ти і т. д.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 308.