ВДОВИ́НИЙ (УДОВИ́НИЙ), а, е, заст. Те саме, що вдо́вин. На п’ятій неділі вдовиний плуг вийде (а усього 4 неділі в місяці) (Номис, 1864, № 10720); Надворі світало. В удовиній, Марії Мартинючки, хаті світилося ясно, як на урочисте свято (Кач., Вибр., 1953, 292).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 312.