ВДРУЗК, ВДРУ́ЗКИ, присл., рідко. На дрібні шматки (розбитися, розвалитися і т. ін.). Я раптом побачив, як моя будова.. позбулася цементу, репнула від стелі до підмурівку і розсипалась вдрузк (Л. Укр., IV, 1954, 271); Бочка розсипалась вдрузки (Сенч., Опов., 1959, 366).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 313.