ВДЯ́ГНЕНИЙ (УДЯ́ГНЕНИЙ), ВДЯ́ГНУТИЙ (УДЯ́ГНУТИЙ), а, е. Те саме, що одя́гнений, одя́гнутий. Удягнений [Опанас] був по-святковому (Барв., Опов.., 1902, 347); Незграбно на всі боки стирчав і оддувався на їй [молодиці] недоладно вдягнутий кольоровий крам (Вас., І, 1959, 300); Вийшов літній тюрк, вдягнений у плисові чорні шаровари, чисту сорочку, а поверх неї — чорний халат (Досв., Гюлле, 1961, 112).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 314.