ВЕ́ДЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. ч. до вести́ 1-4, 6. І я танцювала, ведена зручною рукою, легко, ледве дотикаючись помосту (Коб., І, 1956, 163); І в цю боротьбу [проти буржуазно-націоналістичних перекручень у мові], ведену з позицій марксизму-ленінізму, повинні ми вкласти всі наші сили, всі наші знання (Рильський, III, 1956, 96).
2. техн. Який рухається за допомогою іншої частини механізму, машини. Коли змінюють не всі одразу шини, то нові слід ставити на ведені колеса автомобіля, а після обкатки встановлювати їх на ведучі (Хлібороб Укр., 7, 1964, 23); Ведений вал; Ведений диск; Ведена шестірня.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 315.