ВЕ́НА, и, ж., анат. Кровоносна судина, що несе кров з різних частин тіла до серця. На худій його шиї пульсувала синя вена (Кучер, Чорноморці, 1956, 83); Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (Донч., III, 1956, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 324.