ВЕРА́НДА, и, ж. Прибудована до будинку, крита дахом галерея, тераса. З будинку ліворуч на веранду виходить Любов (Л. Укр., II, 1951, 48); — Дощ.. Що таке дощ нам отут, на веранді під дахом? Приємність (Козл., Весн. шум, 1952, 100).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 325.