Вербо́в’я, в’я, с. соб. Вербы. Ой ти вербо, вербов’я, похилилося голля. Грин. III. 429.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 134.
Що oзначає слово - "вербов'я"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.