Веребей, б’я, м. = Горобець. Чуб. II. 15. Ум. Веребейко. Веребейко в стрісі. МУК. ІІІ. 126.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 134.
Що oзначає слово - "веребей"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.