ВЕРЕ́ТКА, ВЕРІ́ТКА, и, ж. Зменш. до вере́та. Ноги його були накриті старою веріткою (Март., Тв., 1954, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 329.
Що oзначає слово - "веретка"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.