ВЕРЕ́ТТЯ, я, с., розм. 1. Груба тканина з валу (див. вал2); ряднина.
2. Старі речі; лахміття.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 329.
Що oзначає слово - "вереття"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.