Веречи, вержу, жеш, гл. Бросить, кинуть. Угор. Велілась мя в болото веречи, ніж мя мали вояки стеречи. Гол. І. 137.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 136.
Що oзначає слово - "веречи"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.