ВЕРЗІ́ННЯ, я, с. 1. фам. Дія за знач. верзти́. — Не бійсь, моє серце, то все верзіння, — говорить козак (Вовчок, І, 1955, 324).
2. розм. Видіння, марення.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 329.