ВЕРСИФІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Система організації поетичної віршованої мови; віршування. Тільки тепер дехто починає вчитися версифікації, а більшість то й досі не признає її (Л. Укр., V, 1956, 75); Це ті, що оглушують читача.. з приводу якоїсь чергової революції в мистецтві, якогось нового досягнення у словотворчості, версифікації (Еллан, II, 1958, 142).
2. Складання віршів. З версифікацією чомусь зразу не наладжувалося (Смолич, Дитинство, 1937, 142).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 330.