Що oзначає слово - "верства"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ВЕРСТВА́ 1, и́, ж. (мн. ве́рстви, версто́в). 1. Давня назва східнослов’янської міри великих віддалей, що становила 1,06 км і вживалася до запровадження метричної системи. До волості було добрих вісім верстов (Коцюб., І, 1955, 34); Незважаючи на обстріл, колона уперто, верства за верствою рухається далі (Гончар, II, 1959, 121); Згадалося, що батько мій колись, Як їздив до Юркевича у гості В село Криве, за двадцять кілометрів, Чи пак верстов, — спинявся "попасати" У Білках, у старого корчмаря (Рильський, III, 1961, 299).

2. Верствовий стовп (див. верствови́й 1). Неначе степом чумаки Уосени верству проходять, Так і мене минають годи (Шевч., II, 1953, 163); Він уже проїхав повз шлагбаум, і перед ним замайоріла перша верства (Кучер, Пов. і опов., 1949, 31).

3. перен. Про дуже високу людину. Христя.. тілько ображено прошептала: — Чортова верства, і сорому йому немає! (Мирний, III, 1954, 151).

Верства́ келебердя́нська (пиря́тинська, чугу́ївська і т. ін.) про дуже високу людину. Він був чи не в два рази вищий од неї, верства келебердянська (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 355).

ВЕРСТВА́2, и́, ж.( мн. ве́рстви, верств). 1. Горизонтально розміщена маса чого-небудь, що стикається з поверхнею іншої маси; шар. Грунт між деревами був дуже спадистий і покритий верствою зів’ялого букового листя (Фр., III, 1950, 86); Тепер від світа цілого відділяє його оця в кільканадцять сажнів заввишки верства текучої жовтої води (Коцюб., І, 1955, 218); Дріботів [Семенко] ногами по грубій верстві пороху і лишав за собою маленькі сліди, як білі квіти (Стеф., І, 1949, 142); // заст. Ряд снопів, покладених горизонтально, шар соломи, сіна в стогу і т. ін. Чоловіки стояли рядками на скиртах, хапали снопи з довгої верстви й скидали додолу на тік (Н.-Лев., II, 1956, 184); // геол. Плоска маса однорідної породи, що зверху й знизу обмежена більш-менш паралельними площинами. Гірські кряжі складаються з різноманітних верств, товщина і склад яких швидко змінюються від однієї ділянки до другої (Наука.., 9, 1959, 39); Ще плетиво тросів та балок Снується у вишині І щелепи землечерпалок Вгризаються в верстви земні (Бажан, І, 1946, 174).

2. Частина суспільного класу, соціальна група, соціальний стан. Вона [література] не повинна обмежуватися селянським побутом, а давати справжній образ життя всіх верств суспільності (Коцюб., III, 1956, 245); Переяславська Рада була могутнім виявленням волі всіх верств українського народу (Рильський, III, 1956, 19).

ВЕРСТВА́3, и́, ж., заст., діал. Вік; вікова група. І з менчої [меншої] верстви вчаться всі (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 331 - 332.