ВЕРТЛЯ́ВО. Присл. до вертля́вий. Художниця й на цей раз була вдягнена в коричневе шовкове плаття, вертляво петляла лускою шовковистих оборок (Збан., Любов, 1957, 169).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 334.