ВЕРТУНЕ́ЦЬ, нця́, ч., діал. Кажан. Одні тільки вертунці часом літали перед його очима (Мирний, II, 1954, 226).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 334.