ВЕСЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Гребти веслом, веслами, переміщаючи човен, судно. Дівчата, що веслують І зручненько правлять, часом Бризкають водою в мене (Л. Укр., IV, 1954, 160); Виплив човен. Дідусь вміло керував, а літня жінка веслувала (Бойч., Молодість, 1949, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 341.