ВЕСНЯ́НКИ, нок, мн. (одн. весня́нка, и, ж.). Дрібні жовтувато-бурі або коричнюваті пігментні плями на шкірі (перев. обличчя) деяких людей, що особливо помітними стають навесні; ластовиння. Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки (Номис, 1864, № 266); Веснянки на щоках і на носі, мокрі від сліз, видавалися ще яскравішими (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 341.