ВЕСНЯ́НО. Присл. до весня́ни́й. Шумлять струмки весняно (Сос., Солов. далі, 1957, 132); Весняно пахнув степ (Бажан, Вибр., 1940, 163).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 341.