ВЕСТИБЮ́ЛЬ, я, ч. Значних розмірів переднє прохідне приміщення у громадській будові або у деяких житлових будинках. У вестибюлі вокзалу було порожньо (Дмит., Розлука, 1957, 120); Широкі, довгі коридори і вестибюлі були застелені килимами та килимовими доріжками (Руд., Вітер.., 1958, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 342.