ВЗУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. взува́ти. Як не надолужив на спанні, то на взуванні (Укр.. Присл.., 1955, 201).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 347.