Що oзначає слово - "взірець"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ВЗІРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Зразок якого-небудь виробу, матеріалу і т. ін., що дає уявлення про інші подібні вироби, матеріали і т. ін. [Річард (підходить до закритої статуї..):] Що ж я хотів змінить в сій статуї? Над чим робити? Кінчати? Ні… Наблизить до природи? Взірця нема (Л. Укр., III, 1952, 110); Вони збирали по горах взірець мінералів та рідкісні лікарські рослини (Гончар, Дорога.., 1953, 58).

На взіре́ць — на зразок; так, як що-небудь; подібно до чогось. І вже 9-10 літ, пам’ятаю, я складав українські пісні на взірець народних (Коцюб., III, 1956, 233); Ми найближчими днями почуємо від нього щось на взірець його торішніх тверджень і вимог (Шовк., Інженери, 1956, 28).

2. Те, що намальоване або вишите; візерунок. Вона була убрана в білу довгу сорочку, вишиту чудними взірцями (Н.-Лев., IV, 1956, 29); — Яка гарна ця подушка! Який це взірець? (Вільде, Винен.., 1959, 65).

3. чого. Те, що може бути наочним прикладом чого-небудь; щось типове. Мати гордовито дивилась на неї зверху, ніби давала дочці своїм видом взірець непохитної завзятості та самостійності (Н.-Лев., IV, 1956, 250); В його очах Максим ще й раніше був взірцем доблесті, сміливості і простоти (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 208); Саме народна пісня була й залишається взірцем досконалості художньої форми (Рад. літ-во, 5, 1958, 28).

4. Те, що варте наслідування, видатний приклад чого-небудь. По заслугах їх [героїв праці] славлять і величають — бо вони взірець, вони — квіт землі і приклад для всіх трудівників (Літ. газ., 6.І 1961, 1); Із них бери взірець високий — З радянських земель і країн (Рильський, Мости, 1948, 98).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 346.