ВЗІРЦЕ́ВО. Присл. до взірце́вий 2. Мав [дім] перед фронтоном чудовий зільник і невеликий, взірцево заложений сад (Коб., III, 1956, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 347.