ВИБО́РЮВАТИСЯ, юється, недок. Пас. до вибо́рювати. Щоб котре з дітей одержало вчас зошит, книжку або хоч би сяку-таку одежину, — це було виключено. Все мусило зокрема дітьми виборюватися, виплакуватися, випрохуватись (Коб., III, 1956, 298); На Захід мчать богатирі щодня. Там, на полях моєї України, виборюється щастя для людини й свобода… (Тич., II, 1957, 156).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 356.