ВИБРЯ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок. Час від часу брязкати, бряжчати. Увіходить Кармелиха, молода, але марна жінка, на ногах вибрязкують кайдани (Вас., III, 1960, 236).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 357.