ВИ́ВЕДЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́вести і виво́дити1 (в 1-7 знач.). Виведення другого супутника на орбіту було здійснено з допомогою складеної ракети (Рад. Укр., 14. XI 1957, 3); Його погляд спинився на формулі — на одній з тих формул, що на їх виведення він витратив останній рік (Шовк., Інженери, 1956, 285); Молодий наслідувач Мічуріна гаряче береться за виведення нових сортів ягід (Минко, Повна чаша, 1950, 73); На виведення споруд із збірного залізобетону йде значно менше часу порівняно з монолітним (Наука.., 12, 1956, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 361.