ВИВЕРТКИ́Й, а́, е́. Який уміє знаходити вихід із скрутного становища, вдається до хитрощів. Земляника людина товста, а шахрай тонкий. Незважаючи на неосяжну товщину свою, має багато виверткого й підлесливого у висловах, вчинках (Про мист. театру, 1954, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 363.