ВИ́ВОРОТ, у, ч., мед. Ненормальне положення якого-небудь органа, при якому він або частина його вивернуті своєю внутрішньою поверхнею назовні. Виворот повік; Виворот сечового міхура.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 368.