ВИ́ВІСОЧКА, и, ж. Зменш. до ви́віска. Він підходить до дверей з білою емалевою вивісочкою (Собко, Любов, 1953, 126).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 365.