ВИГА́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. вига́дливий 1. Вони вірили у вигадливість Бариля та Петимка (Трубл., II, 1955, 451).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 370.