ВИ́ГЛАДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́гладити. Дім боярина збудований був із грубих, у чотири гранки гладко обтесаних і.. вигладжених ялиць (Фр., VI, 1951, 74); На бильці крісла лежав вичищений, вигладжений його святковий костюм (Вільде, Сестри.., 1958, 127).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 373.