ВИГНІ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок. 1. Видалятися з чогось при стискуванні, здавлюванні.
2. Пас. до вигні́чувати 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 374.