ВИ́ГОДА, и, ж. Те, що дає добрі наслідки в чому-небудь, якийсь прибуток і т. ін. Мир між братами поміцнішав ще більше задля господарської справи, задля спільної вигоди (Н.-Лев., II, 1956, 366); [Товкач:] Які ви будете для нас, такі ми для вас. Зробите ви нам вигоду, то ми вам і дві зробимо (Фр., IX, 1952, 157); Колгосп, щоб вчасно закінчити косовицю, давав косити з копиці, і Йонька, зачувши неабияку вигоду, поспішав сам і хлопцям не давав стояти (Тют., Вир, 1964, 231); Велику економічну вигоду дає господарству механізований обробіток просапних, головним чином, кукурудзи (Хлібороб Укр., 9, 1965, 22).
ВИГО́ДА, и, ж. 1. Зручність у чомусь, сприятливі умови. Мав професор від природи служку Гандзю для вигоди, бо з роками за книжками харч йому у корчмі шкодив (Мак., Вибр.. 1954, 412); З-за обрію виплигнув.. місяць… Виразно визначилася дорога.. Для погоні з’явилася чимала вигода (Смолич, І, 1958, 97).
2. Обладнання, річ і т. ін., що створюють певні зручності для людини у побуті. Є в колгоспників думка розпочати будівництво нового села. І спершу хоч одну вулицю .. опорядити, щоб і тротуари були, і не звичайні хати, а такі будинки,.. на кілька поверхів, з вигодами (Грим., Незакінч. роман, 1962, 253).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 375.