ВИГОТОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ВИГОТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГОТОВИТИ, влю, виш; мн. ви́готовлять; і ВИ́ГОТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Виробляти, робити що-небудь. Микола з Ігорем навощували папір, виготовляли мішені (Кучер, Чорноморці, 1956, 426); Потап Потапович сам виготував їй різці з новою заточкою (Донч., VI, 1957, 343); // Створювати, складати (про діловий документ, твір і т. ін.). Майор Журавльов уже виготовляв наказ Чорнобаю, і зв’язківець полку тут же його й повіз (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 359); Я був дуже занятий, бо як тільки трохи поправився, мусив зараз засісти за роботу і до сьогоднішнього дня виготовити два оповідання (Коцюб., III, 1956, 436); Виготували робочі креслення домни, мартенів, прокатних станів (Ю. Янов., II, 1958, 423).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 377.