ВИ́ГУЛЬКНУТИСЯ, нуся, нешся, док., діал. Вигулькнути. Вигулькнувся щупачок на широкій річці; Поклонився Іван дівчині Марійці (Чуб., V, 1874, 262).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 381.