ВИ́ГІДНИЙ, а, е. З якого можна одержати якусь вигоду, користь, прибуток для кого-, чого-небудь. Він [Мотуз] все думав, коли б часом з цього вигідного діла не вийшов якийсь невигідний для його кінець (Н.-Лев., IV, 1956, 194); Ні, в політиці не так важливо, хто відстоює безпосередньо певні погляди. Важливо те, кому вигідні ці погляди.. (Ленін, 19, 1950, 32); Механізоване збирання кукурудзи економічно вигідне кожному господарству (Рад. Укр., 2.ІІ 1962, 3).
ВИГІ́ДНИЙ, а, е. Зручний для користування, приємний. Доки була стежка вигідна, він їхав на коні (Фр., IV, 1950, 174); Сахно загорнулася в холодні тканини вигідної постелі (Смолич, І, 1958, 68); // Який дуже підходить, придатний, сприятливий для чого-небудь. Місце справді було вигідне для переправи (Коцюб., І, 1955, 354); Позиція між Корсунем і Стебловим була цілком вигідна, щоб дати бій (Панч, III, 1956, 425).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 373.