Що oзначає слово - "видаватися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ВИДАВА́ТИСЯ, даю́ся, дає́шся, недок., ВИ́ДАТИСЯ, дамся, дасися, док. 1. Здаватися, сприйматися так чи інакше, таким чи інакшим. Легенько-легенько я виповз із-під кожуха, але так, щоб він лежав так само і щоби здалека могло видаватися, що я лежу на місці (Фр., II, 1950, 24); — Знаєте? Мені видається, що за нами стежать… (Ірчан, II, 1958, 14); Запилена, вже жовта трава видавалася м’якою жаданою постіллю (Збан., Єдина, 1959, 276); Він сам не знав, як до того прийшло, що Маланка видалась йому найкращою дівкою, яку коли-небудь бачив (Кобр., Вибр., 1954, 191); Очі її, звернені саме на мене, сіяли фосфоричним світлом якимсь і видалися мені незвичайно великі… (Коб., І, 1956, 533).

2. Бувати, траплятися. Ночі видавались теплі (Шиян, Баланда, 1957, 60); Відтоді в неділю чи в свято, чи так видалась вільна година — Гнат щезав з хати (Коцюб., І, 1955, 27); Зима видалась люта, море біля берегів замерзло, степи замело снігом (Дмит., Наречена, 1959, 14).

3. Виступати наперед порівняно з чим-небудь. Марина була чорнява.. Лице в неї було довгеньке, внизу гостре і видавалось вперед (Н.-Лев., І, 1956, 76); Накриття ховало темну безодню, з боків якої видавалися залізні рейки (Досв., Вибр., 1959, 323); Як та сокирка, видалась вона [борода] вперед (Мирний, II, 1954, 150); // тільки недок., перен. Виділятися, відрізнятися чим-небудь, бути помітним завдяки якійсь властивості, характерній рисі. Видавались з маси співу такі чисті та дужі голоси, котрі зробили б честь сцені у великих театрах (Н.-Лев., II, 1956, 403); [Панна Ромця:] Щось орлине, сміливе видається в ньому (Вас., III, 1960, 200).

4. тільки недок. Друкуючись, виходити в світ. Він же ["Другий вінок"] таки буде видаватися і то не в довгому часі, як тільки збереться матеріал (Л. Укр., V, 1956, 44); На Україні "Маніфест Комуністичної партії" видавався українською мовою багато разів і великими тиражами (Вісник АН, 1, 1957, 42).

5. розм. Виходити заміж. Дарочка бачила таке гільце у сусідів, коли їхня дівка видавалася заміж (Панч, Гарні хлопці, 1959, 60); І стали за нею упадати хлопці, навіть із сусіднього села,.. а Мотря, на диво усім, видалася за Трохима Війтенка (Панч, В дорозі, 1959, 189).

6. тільки недок. Пас. до видава́ти. В одному місці на боротьбу [з філоксерою] видавались усі гроші, в другому філоксера спокійно жерла виноградники (Коцюб., І, 1955, 223).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 382.