ВИДАЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок. 1. Виходити звідкись геть, залишати місцеперебування. Виділювана внаслідок окиснення вуглекислота видаляється з організму через легені в процесі видиху (Шк. гігієна, 1954, 81).
2. Пас. до видаля́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 383.