ВИ́ДЕРЖАНО. Присл. до ви́держаний 2. І ще відкриття: що спокійніше й видержаніше почуває себе на сцені моє тіло, то більша у мене виникала потреба замінити жест мімікою, інтонацією голосу, поглядом (Моє життя в мист., 1955, 122).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 384.