ВИДИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. видира́ти. Не придумаю й я, як "видирати" гроші.., взагалі, як йде про видирання, то я без поради (Л. Укр., V, 1956, 174).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 387.