ВИДО́К, дка́, ч. Зменш.-пестл. до вид1 1. Я хотів би вам дівчаток українських показать, Як вони, руками сплівшись, виступають у танок.. Або, мило розпишавшись, одвертають свій видок (Сам., І, 1958, 69).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 391.