ВИ́ДОЛИНКА, и, ж., рідко. Те саме, що ви́долинок. Обережно почав переповзати [Варивон] вузькою видолинкою на інше місце (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 544).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 391.