ВИДО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до вид 1 1. У школу вбігла дванадцятилітня дівчинка з кругленьким каплоухим видочком (Коцюб., І, 1955, 318).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 392.